Доброго дня! Підзаконні нормативно-правові акти (в даному випадку - накази мінпраці) приймаються на основі закону та на його виконання, тому якщо виникають суперечності між законом та нормативно-правовим актом, діють норми закону. Існує проблема недостатнього правового регулювання цього питання (Верховна Рада ніяк не прийме закон про нормативно-правові акти), однак дане правило діє як правова аксіома, правова доктрина, що не вимагає підтвердження (формулювання наступне: "згідно теорії права і правовідносин"). Тому дії районного центру зайнятості можна оскаржити в порядку адміністративного судочинства, посилаючись на п.4 ст.23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування на випадок безробіття". Перед цим можна спробувати врегулювати спір позасудово, звернувшись з письмовою заявою до районного центру зайнятості відповідно до Закону "Про звернення громадян".
В порядку адміністративного судочинства можна захищати свої права навіть іншим шляхом - подати позов до окружного адміністративного суду про визнання наказів мінпраці незаконними (невідповідними нормативно-правовим актам, що мають вищу юридичну силу) в частині, що стосується Вашої ситуації. Згадується прецедент 2006 року, коли за позовом громадянки Побережець був визнаний невідповідним актам вищої юридичної сили Наказ «Про затвердження зразка, технічного опису листка непрацездатності та Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності» в його окремих положеннях. Однак особисто для Вас цей шлях не є раціональним.
Думаю, найкраще вчинити так:
1) заява до районного центру зайнятості; обгрунтовану відповідь Вам мають надати протягом місяця, відмова - в обов'язковій письмовій формі за підписом керівника;
якщо вимоги, викладені в заяві, не виконуються, тоді:
2) скарга до Київського міського центру зайнятості;
якщо безрезультатно:
3) позов до адміністративного суду.
Якщо виникли ще питання - пишіть.
